Главная   \\ Новости  \\ Мелитополь  \\ Общество  \\ Життя поза війною

Життя поза війною

Як підтримати учасників бойових дій, які повернулися додому, яку допомогу їм надати, хто і як це має робити. Відповіді на ці питання 8 та 9 листопада у Мелітополі давали соціальні та кризові психологи, реабілітологи, волонтери у рамках науково-практичной конференції «Соціально-психологічна підтримка осіб з травмою війни: міжнародний досвід та українські реалії»

 

Згідно з міжнародним досвідом, психологічна реабілітація учасників бойових дій триває шість років з останнього дня війни. Україна, не нажаль, а у даному випадку, на щастя, донедавна не мала жодного досвіду роботи з тими, хто має травму війни. Статистика каже про те, що співвідношення тих, хто визнає необхідність звертання до спеціалістів і приходить сам по допомогу, приблизно 50 на 50. Суспільство докорінно змінило своє ставлення до необхідності надання саме такої кваліфікованої та професійної допомоги.  

 Світлана Олексіїва (голова правління ГО «Центр «Побратим»): «За останні 3 роки ставлення суспільства до психологів та психологічної допомоги змінилося на краще. . Якщо, наприклад, три роки тому військові, що приходили, казали, що, мовляв, я не псих, то зараз усі прекрасно розуміють різницю між психологічною та психіатричною допомогою, це абсолютно різні речі».

 Проведення конференції підтримали МДПУ та районна адміністрація, ініціатором виступила громадська організація «Центр «Побратим». Психологи, психіатри, кризові психологи – за останні 4 роки вони навчилися новим методам співпраці з тими, хто потребує їхньої допомоги, у першу чергу тими, хто має травму війни та переживає посттравматичний стан.

 Олександр Лушников (військовий комісар): «Ми коли стикаємося з будь-якою проблемою, наприклад, щось зламалося, ми знаємо алгоритм наших дій, тобто, піти у магазин, щось купити, деталі, потім відремонтувати. А ось коли людина з такою травмою, що ж робити?».

 Повернення військових до звичного життя, їхня соціалізація у першу чергу лягає на плечі близьких, суспільства, волонтерів, а ось професійна допомога – це завдання професійних психологів. Громадська організація "Центр "Побратим" започаткувала практику створення реабілітаційних програм для військових з обов’язковим фінансуванням, вирішення питань надання психологічної військовим. На своєму рівні, каже Світлана Олексіїва, психологів доводилося навчати та виховувати окремо.

 Світлана Олексіїва (голова правління ГО «Центр «Побратим»): «Ми запросили людей, які вже мали досвід роботи та знання, у тому числі, приватну практику, ми їх просто довчили півроку тому, як саме лікувати травми війни. Це повинні робити спеціальні кризові психологи».

 У Мелітопольському районі близько 360 осіб, що брали участь у АТО та Операції Об’єднаних Сил. Усі вони – хто повернувся, хто ще повернеться, мають розуміти, що суспільство не кине їх напризволяще зі своїми проблемами. Для цього і збираються разом психологи, реабілітологи, волонтери аби систематизувати досвід своєї роботи, обмінятися напрацюваннями аби гідно зустріти тих, хто повертається з війни, і не просто зустріти, а докласти зусиль щодо їхньої якомога скорішої соціалізації.